Усі новини

«Інфекція з холодильника»:: в ефірі Українського радіо Суми обговорили ризики та профілактику лістеріозу в області

Поділитися:

 «Інфекція з холодильника»:: в ефірі Українського радіо Суми обговорили ризики та профілактику лістеріозу в області

В ефірі Українського радіо Суми говорили  про інфекційну безпеку, а саме про хворобу, яку науковці часто називають «хворобою кулінарного прогресу» або «інфекцією з холодильника» — лістеріоз. На Сумщині вперше зареєстрували випадок захворювання на лістеріоз, внаслідок якого чоловік помер.

Під час радіоефіру обговорили:

  • Що це за підступна бактерія, яка здатна розмножуватися навіть у холодильнику?
  • Через які продукти найчастіше відбувається зараження?
  • Хто перебуває у групі найвищого ризику?
  • Як захистити себе та свою родину?

Про це та про заходи профілактики в ефірі детально розповіла  Ірина Купрієнко, головний державний санітарний лікар Сумської області.

Повний текст інтерв’ю та практичні поради

 

 

Що таке лістеріоз і наскільки це поширене чи рідкісне захворювання для України та нашої області?

Якщо говорити просто, лістеріоз — це тяжке харчове захворювання, яке викликає бактерія Listeria monocytogenes. За оцінками ВООЗ, попри відносну рідкісність, ця інфекція є серйозною проблемою громадського здоров’я через дуже високий рівень летальності.

Головна підступність лістерії полягає в тому, що більшість бактерій у холодильнику «засинають» або гинуть, а вона, навпаки, чудово виживає та розмножується за низьких температур (+2…+4 °C). Охолоджена їжа під час тривалого зберігання може ставати справжньою пасткою. При цьому бактерія не змінює ані смаку, ані кольору, ані запаху продуктів!

Основний шлях зараження — це споживання контамінованої їжі. Також інфекція передається від людини до людини, зокрема від вагітної жінки до ненародженої дитини. В Україні останніми роками реєструються поодинокі випадки. Проте у 2025–2026 роках зафіксовано тяжкі випадки із загибеллю новонароджених, а також летальний випадок безпосередньо у нас на Сумщині, що свідчить: розслаблятися не можна!

А яка наразі ситуація із захворюваністю на Сумщині та загалом в Україні?

Загалом по Україні хвороба реєструється на так званому «спорадичному» рівні — це поодинокі, не пов’язані між собою випадки у різних куточках країни.

Якщо подивитися на моніторинг за останні 15 років (з 2010 по 2026 рік), у 17 областях України було зареєстровано 113 випадків лістеріозу. У середньому це близько 12 випадків на рік. За цей час хвороба забрала життя 6 людей, 4 з яких — це новонароджені малюки. Торік на Волині була трагедія, коли через лістеріоз у вагітної жінки передчасно народилася двійня, і, на жаль, обох немовлят урятувати не вдалося. Вже у травні 2026 року нові випадки серед вагітних та немовлят зареєстровано на Волині та Рівненщині.

Що стосується Сумської області: у 2026 році трагічний випадок стався на Роменщині, у селі Вільшана. Чоловік звернувся по допомогу із симптомами, схожими на звичайну ГРВІ. Згодом його стан стрімко погіршився, і, попри зусилля медиків, пацієнт помер. Лабораторні дослідження підтвердили: причиною захворювання була саме лістерія. Наразі фахівці нашого Центру контролю та профілактики хвороб провели розслідування та всі необхідні протиепідемічні заходи. Цей випадок — суворе нагадування про підступність інфекції.

Пані Ірино, Ви згадали про холодильник. Чи правда, що звичайна побутова заморозка або зберігання їжі в холодильнику не вбивають лістерію, а навпаки — дозволяють їй розмножуватися?

Так, це щира правда, і в цьому полягає головна загроза!

Бактерія Listeria monocytogenes надзвичайно стійка. Вона не утворює спор, але вміє ховатися безпосередньо всередині клітин організму. Вона ніби «засинає» чи ховається, не викликаючи одразу симптомів, і чекає, поки імунітет людини ослабне.

Заморожування її не вбиває, а при +4…+6 °C вона спокійно росте. Також вона легко витримує високу концентрацію солі (до 20% у розсолах). Вбиває її лише висока температура — нагрівання до 100 °C протягом 5–10 хвилин.

У природі вона живе всюди — у ґрунті, воді, рослинах, організмах тварин. До нас на стіл лістерія може потрапити через їжу:

  • Овочі та фрукти забруднюються через ґрунт;
  • Продукти найвищого ризику: м’ясні делікатеси, паштети, сосиски, м’які сири (брі, камамбер, домашній сир «з рук»), риба холодного копчення, готові салати та непастеризоване молоко.

Також інфікуватися можна під час прямого контакту з хворими тваринами або при їх забої, чи вертикально — від матері до дитини через плаценту.

Хто перебуває у групі ризику при зараженні? Чому лістеріоз особливо небезпечний для вагітних та людей із ослабленим імунітетом? Який інкубаційний період цієї хвороби?

Розрізняють дві форми хвороби:

  1. Неінвазивна (легка): Протікає як звичайне харчове отруєння — нудота, блювота, пронос, біль у м’язах і температура. Ця форма буває у людей із міцним імунітетом.
  2. Інвазивна (важка): Генералізована інфекція, яка вражає внутрішні органи та нервову систему.

Інкубаційний період дуже підступний — від кількох днів аж до 2,5 місяців!

У групі найвищого ризику:

  • Вагітні жінки: Ризик захворіти у них у 20 разів вищий, ніж у інших дорослих! Мати може відчути лише легку застуду, але бактерія вбиває плід (викидень, мертвонародження) або спричиняє важкий сепсис чи менінгіт у новонародженого з летальністю до 50%.
  • Люди похилого віку (65+).
  • Особи з ослабленим імунітетом: Онкохворі, пацієнти з ВІЛ (у них ризик вищий у 300 разів!), люди після трансплантації або ті, хто приймає важкі ліки. У них хвороба проявляється у вигляді менінгіту, енцефаліту чи сепсису.

Зважаючи на такі важкі наслідки, чи висока летальність захворювання на лістеріоз?

На жаль, так. Летальність при лістеріозі є однією з найвищих серед усіх харчових інфекцій! При важких (інвазивних) формах вона становить від 20% до 30% як в Україні, так і загалом у світі. Тобто кожна третя або четверта людина з важкою формою, на жаль, гине.

Якщо хвороба настільки небезпечна, як діагностувати хворобу? На що звертати увагу пацієнтам та лікарям?

Діагностика надзвичайно складна! На початках лістеріоз чудово маскується під звичайну застуду, грип або банальне отруєння зіпсованим салатом. А з огляду на те, що симптоми можуть з’явитися навіть через два місяці після того, як ви з’їли заражений продукт, люди рідко пов’язують ці події.

Визначити хворобу «на око» неможливо — потрібні тільки лабораторні аналізи:

  • Бактеріологічний посів: Вирощування колоній бактерій із крові, спинномозкової рідини, виділень чи навколоплідних вод.
  • ПЛР-тест: Високоточний метод, який знаходить ДНК бактерії за лічені години, навіть якщо пацієнт уже почав пити антибіотики.
  • Аналіз крові (ІФА): Пошук антитіл.

Ключовим є збір анамнезу: якщо у вагітної чи людини з групи ризику є симптоми ГРВІ чи отруєння, і вона вживала м’які сири, паштети чи рибу «з рук» — лікар має негайно направляти на аналіз на лістеріоз.

Чи піддається лістеріоз лікуванню і чи ефективні проти нього антибіотики, якщо звернутися вчасно?:

Так, лістеріоз піддається лікуванню, і відповідні антибіотики проти нього високоефективні! Але головне слово тут — вчасно.

Збудник чутливий до конкретних препаратів (наприклад, пеніцилінового ряду чи ампіциліну). Якщо почати прийом антибіотиків на ранній стадії, це зупиняє бактерію і не дає їй проникнути в мозок або крізь плаценту до немовляти.

Важливе застереження для слухачів: Жодного самолікування! Звичайні антибіотики широкого спектра (наприклад, цефалоспорини, які люди часто бездумно п’ють при отруєннях) проти лістерії абсолютно не діють! Схему повинен призначати виключно лікар.

І наостанок, найважливіше для кожного з нас: Як вберегтися від цього небезпечного захворювання? Дайте, будь ласка, кілька практичних порад нашим слухачам.

Профілактика насправді дуже проста, але її потрібно дотримуватися щодня. Це наші «Золоті правила»:

  1. Гігієна рук та кухні: Завжди мийте руки з милом до і після приготування їжі. Регулярно дезінфікуйте ножі, дошки та полиці холодильника.
  2. Розділяйте сире й готове: Ніколи не ріжте готову ковбасу чи хліб на тій самій дошці, де різали сире м’ясо або рибу.
  3. Ретельна термічна обробка: М’ясо, рибу та птицю добре проварюйте чи запікайте. Домашнє молоко обов’язково кип’ятіть! Пам’ятайте, що мікрохвильова піч не завжди рівномірно прогріває їжу для знищення лістерії.
  4. Уникайте небезпечних покупок: Не купуйте м’які сири, домашні ковбаси чи молочні вироби на стихійних ринках «з рук» без ветеринарного контролю.
  5. Мийте овочі, фрукти та зелень: Обов’язково промивайте їх під проточною водою, а зелень краще додатково вимочити.
  6. Правильне зберігання: Контролюйте температуру в холодильнику (не вище +5 °C) і не зберігайте готові страви надто довго.
  7. Увага для груп ризику: Вагітним та людям похилого віку краще тимчасово відмовитися від продуктів холодного копчення, м’ясних паштетів та м’яких сирів з непастеризованого молока.

Якщо після споживання сумнівних продуктів у вас з’явилися температура, розлад шлунка чи сильний головний біль — не чекайте, негайно звертайтеся до сімейного лікаря та обов’язково розкажіть, що саме ви їли! Будьте здорові та бережіть себе!

Знайти