Хантавірусна інфекція: наскільки це актуально для Сумщини

Хантавірусна інфекція: наскільки це актуально для Сумщини

Про ризики поширення хантавірусу, який розносять гризуни, та чому ця тема є важливою для громадського здоров’я, в ефірі «Українського радіо. Суми» розповіла головний державний санітарний лікар Сумської області Ірина Купрієнко.

Під час радіоефіру детально розібрали, чим саме цей вірус загрожує людині, якими маршрутами інфекція потрапляє в організм та які базові заходи безпеки дозволяють мінімізувати ризики зараження.

Окрему увагу приділили важливості чистоти в побуті, обережності під час контакту з місцями перебування гризунів, а також наголосила на важливості негайного візиту до лікарні у разі появи перших ознак нездужання.

Повний текст інтерв’ю.

1. Останнім часом у медіа з’являється інформація про хантавіруси. Наскільки це актуально для Сумщини?

Перш за все, варто пояснити, що хантавіруси — це група вірусів, природними носіями яких є гризуни. Такі інфекції давно відомі у світі: щороку реєструють від 150 до 200 тисяч симптомних випадків, переважно в країнах Азії, але вони трапляються і в Європі. Україна не є винятком. Існує декілька різновидів цього вірусу, які відрізняються клінічними проявами, шляхами передачі, видом переносника та небезпекою.

На території України, зокрема і Сумській області, переважно циркулює вірус типу Puumala, іноді також виявляють варіант Dobrava. Обидва варіанти вірусу спричиняють геморагічну гарячку з нирковим синдромом. Важливо зазначити, що місцеві варіанти хантавірусів зазвичай перебігають значно легше, ніж окремі форми, відомі в інших регіонах світу. Летальні випадки на Сумщині не реєструвались. Проте за даними наукової літератури летальність від вірусу Puumala становить менше 0,1 – 0,4 %, а при інфікуванні варіантом Dobrava може сягати 5 %.

2. Як люди можуть заразитися? Чи передається цей вірус між людьми?

Дуже важливий момент: хантавіруси, які циркулюють в Україні, не передаються від людини до людини. Людина заражається від диких гризунів — це відбувається переважно при контакті з пилом або предметами, забрудненими їхніми виділеннями. Такі ситуації можуть статися під час прибирання підвалів, сараїв, дачних будинків після зими, роботи в коморах чи зерносховищах. Певний ризик існує під час сіножаті, роботи із сухою травою, сіном, соломою чи дровами, а також під час відпочинку в лісі, зокрема збирання грибів. Особливо це актуально у суху погоду, коли пил легше піднімається в повітря і може потрапляти до дихальних шляхів.

Серед потенційних носіїв місцевих хантавірусів, що циркулюють на Сумщині — дикі мишоподібні гризуни: полівки, лісові мишаки, пацюки, руда нориця та інші дрібні ссавці, які поширені в нашій області. За результатами досліджень гризунів, які регулярно проводяться лабораторією ДУ «Сумський ОЦКПХ МОЗ», близько 30% відловлених тварин належали до видів, які можуть бути переносниками місцевих хантавірусів.

3. Тоді чому зараз так багато говорять про можливість передачі від людини до людини хантавірусу, який спричинив спалах на круїзному лайнері?

Тому що цей спалах був спричинений іншим варіантом хантавірусу, який циркулює у Південній Америці — переважно в Чилі та Аргентині (це вірус Анд, його назва походить від назви гірської системи в Чилі та Аргентині). Він, дійсно, може викликати значно тяжче захворювання — хантавірусний легеневий синдром. Особливість вірусу Анд полягає в тому, що, на відміну від інших хантавірусів, він може передаватися між людьми при дуже тісному і тривалому контакті. Але важливо розуміти: цей тип вірусу не є природним для України і в нашій країні не фіксується. Його природним резервуаром є гризуни, які мешкають виключно в Південній Америці (довгохвостий рисовий хом’ячок)

4. Чи може ситуація перерости у нову пандемію?

Наразі ризик глобального поширення оцінюється як обмежений. На відміну від коронавірусів чи кору, Andes virus не має високої аерозольної заразності. Для передачі зазвичай потрібен дуже тісний і тривалий контакт. Ситуація, що виникла на круїзному лайнері, що вийшов з порту Аргентини і направлявся в антарктичний круїз із заходами на віддалені острови Южної Атлантики, дещо ускладнилася тим, що деякі пасажири лайнеру залишили судно в різних пунктах маршруту.  А інкубаційний період (тобто період від зараження до появи симптомів) може тривати від 2-3 днів до 42 днів (за даними ВООЗ). Такий довгий інтервал може дещо ускладнити відстеження тих осіб, що були заражені. Але робота щодо відстеження проводиться.

Водночас ситуація зі спалахом на круїзному лайнері привернула увагу епідеміологів усього світу. Вона показала, як рідкісна зоонозна інфекція може швидко опинитися у міжнародній транспортній системі, де замкнений простір, велика кількість контактів і обмежені можливості ізоляції, і як створюються додаткові ризики для поширення інфекцій, коли карантин стає логістичною і політичною проблемою.

5. Наскільки готова система охорони здоров’я України до таких викликів?

Навіть якщо така людина потрапить якимось чином на територію України, система епіднагляду її визначить. Лабораторна система України працює та має можливості для виявлення хантавірусних інфекцій. Наданню медичної допомоги немає перешкод — заклади охорони здоров’я завжди готові надавати медичну допомогу таким пацієнтам.

За період із травня по грудень 2025 року зареєстровано 430 випадків хантавірусної інфекції. У 2026 році зареєстровано 77 випадків. Всі вони лабораторно підтверджені. Летальних випадків у Сумській області не зареєстровано. Всі хворі мають перебіг середньої тяжкості та тяжкий, всі вони госпіталізовані. Легкий перебіг цієї хвороби, вочевидь, також має місце, але такі хворі не звертаються за медичною допомогою, тому залишаються не зареєстрованими. Захворювання були спричинені локальними варіантами вірусу. Всі пацієнти отримали необхідне лікування та одужують.

Тому сьогодні головне — не панікувати, а дотримуватися простих і зрозумілих профілактичних правил. Вони зводяться до кількох базових принципів:

По-перше — уникайте будь-яких ситуацій, де можливий контакт із гризунами або слідами їхньої життєдіяльності (наприклад, уникайте ночівлі в місцях, де вони можуть бути, а під час перебування на природі дотримуйтеся базової гігієни рук і продуктів)

По-друге — обережність під час прибирання приміщень. Підвали, сараї, дачні та господарські будівлі після тривалого простою можуть бути забруднені. У таких випадках важливо використовувати засоби захисту — рукавички та маски або респіратори.

Є просте правило безпеки: не піднімати пил. Не варто підмітати  — краще робити вологе прибирання, щоб зменшити ризик потрапляння частинок у повітря.

По-третє — захист продуктів харчування. Їжу потрібно зберігати в герметичних контейнерах, холодильнику та недоступних для гризунів місцях.

По-четверте — контроль чисельності гризунів. За можливості слід проводити заходи зі знищення гризунів у домогосподарствах.

По-п’яте — дезінфікуйте поверхні в приміщеннях, де могли бути гризуни, використовуючи побутові дезінфекційні засоби (наприклад, на основі хлору).
Для невеликих предметів можна застосовувати спиртовмісні антисептики.

І найважливіше — при появі симптомів захворювання не зволікати та вчасно звертатися до лікаря.

6. Ми ще не поговорили про симптоми. Як розпізнати хантавірусну інфекцію, зокрема ті варіанти, що можуть передаватися між людьми?

На початку захворювання, викликаного будь-яким різновидом хантавірусу, симптоми зазвичай неспецифічні — вони нагадують гостру респіраторну вірусну інфекцію або грип. Саме тому головна рекомендація є простою: при появі будь-яких подібних симптомів варто звернутися до сімейного лікаря. І якщо у вас напередодні був контакт з гризунами, або якщо ви перебували у місцевості, де живуть гризуни, особливо дикі, то про це обов’язково треба повідомити вашому лікарю — це важлива діагностична підказка.

У подальшому перебіг хвороби може змінюватися: можуть з’явитися ознаки ураження нирок (характерно для вірусу Puumala та Dobrava) або глибоких відділів дихальної системи з розвитком набряку легень і дихальної недостатності (характерно для вірусу Andes) — все залежить від різновиду хантавірусу, який викликав захворювання.