Ехінококоз: в чому небезпека?

Ехінококоз: в чому небезпека?

За останні п’ять років, з 2018 року по 2023 рік, в Сумській області було зареєстровано 6 випадків захворювань на ехінококоз.

Такі дані наводить Лариса Коренева – помічник лікаря-епідеміолога Сумського ОЦКПХ.

Ехінококоз — тяжке паразитарне захворювання, що характеризується хронічним перебігом із виникненням одиничних або множинних кістозних утворів (іноді велетенських розмірів) у печінці, легенях, головному мозку та інших внутрішніх органах. Діагностика ехінококозу складна, симптоми розвиваються надто повільно і можуть проявитися через кілька років після зараження. Захворювання важко піддається лікуванню та часто потребує хірургічного втручання.

Ехінококоз має складний життєвий цикл, що включає в себе проміжних та кінцевих хазяїнів.

Проміжні хазяїни зазвичай є травоїдними тваринами (наприклад, вівці, кози, свині, велика рогата худоба, олені та інші), які інфікуються яйцями ехінококу під час поїдання трави. В їх організмі з яєць ехінококу розвиваються личинки, що утворюють кісти в органах. Такі тварини можуть бути впродовж свого життя носіями ехінококу травоїдні тварини можуть бути проміжними хазяїнами.

Кінцеві хазяїни — це звичайно хижі тварини (собаки, лисиці, вовки і деякі інші), які стають інфікованими через споживання проміжних хазяїнів і мають в своєму кишечнику дорослих форм ехінококу. Разом з фекаліями яйця ехінококу потрапляють у навколишнє середовище.

Люди можуть стати випадковими проміжними хазяїнами, якщо вони випадково з’їдять яйця ехінококу, наприклад, через неправильно приготовану їжу або забруднену воду, або після контакту з собаками.

Існує декілька шляхів зараження ехінококом проміжних господарів. В організм домашньої худоби передача гельмінтів здійснюється при поїданні трави, забрудненої фекаліями зараженої тварини. У людини зараження може відбутися при вживанні м’яса, що пройшло недостатню термічну обробку, непромитих овочів, ягід. Провідна роль відводиться контакту з собаками, на шерсті та в слині яких можуть бути ехінококи. Що таке ехінококоз добре знають мисливці та люди, що займаються обробленням шкур диких тварин. Крім того, існує ризик зараження хірурга при проведенні операції і лише при недотриманні санітарно-протиепідемічних вимог.

Ехінококозом може заразитися будь яка людина, незалежно від віку. Імунітету від цієї хвороби немає.

Показання для обстеження на ехінококоз.

• тривала болючість в проекції печінки – підозра на ехінококоз печінки;
• тривала болючість у грудній клітці, кашель та задишка – підозра на ехінококоз легень;
• головний біль протягом тривалого часу, блювання та запаморочення – підозра на ехінококоз головного мозку.

Профілактика ехінококозу

Заходи боротьби з ехінококозом направлені, в першу чергу, на охорону навколишнього середовища від забруднення її відходами тваринництва з метою попередження ураження ехінококами собак та диких м’ясоїдних тварин.

Осередком ураження собак є м’ясні відходи забійного майданчику, тому для профілактики їх зараження необхідно дотримуватися правил забою сільськогосподарських тварин та забезпечити знищення уражених цистами органів, а також обмежити собакам доступ до територій м’ясокомбінатів і боєнь, скотомогильників. Конфіскати забою та трупи тварин слід переробляти на утильзаводах для отримання м’ясо-кісткового борошна, за їх відсутності — спалювати або знищувати у біотермічних ямах.

Важливим елементом у системі заходів з профілактики ехінококозу є дегельмінтизація собак: з грудня по квітень — кожні 45 діб, з травня по листопад — 30 діб.

Особиста профілактика ехінококозу — обмеження контакту з собаками, ретельне миття рук перед прийманням їжі, невживання в їжу немитих фруктів та ягід.

Пам’ятайте, уникнути ехінококозу значно легше, ніж діагностувати та лікувати! Бережіть себе та своїх близьких!