Хвороба Лайма (бореліоз): наскільки це актуально для Сумщини?
З початком теплого сезону ризик зустріти кліща зростає в рази. Чим загрожує хвороба Лайма, яку переносять ці паразити, та чому ця тема є важливою для громадського здоров’я нашої області?
В ефірі «Українського радіо. Суми» детально розповіла головний державний санітарний лікар Сумської області Ірина Купрієнко.
Під час радіоефіру обговорили:
· Чим саме ця бактеріальна інфекція загрожує організму людини та які її наслідки.
· Якими шляхами збудник потрапляє в організм та як вберегтися від укусів кліщів.
· Які базові заходи безпеки дозволяють мінімізувати ризики зараження під час прогулянок на природі.
Повний текст інтерв’ю
Насамперед варто зазначити, що бореліоз і хвороба Лайма — це одна й та сама інфекція. Назва «хвороба Лайма» походить від американського міста Лайм, де вперше описали спалах цього захворювання, а «лайм-бореліоз» — це медична назва, яка походить від бактерій роду Borrelia, що є збудниками хвороби. В Сумської області зафіксована циркуляція двох різновидів цього мікроорганізму : Borrelia burgdorferi та нещодавно — Borrelia miyamotoi. Ці збудники передаються людині через укуси заражених іксодових кліщів.
Іксодові кліщі — це родина кровосисних кліщів (Ixodidae), яких часто називають твердими кліщами, оскільки вони мають твердий хітиновий щиток на спині.
Основні особливості цих кліщів:
За даними ДУ «Сумський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», за перші шість місяців 2026 року в області зареєстровано 157 випадків хвороби Лайма. Це практично відповідає показнику аналогічного періоду минулого року, коли було зареєстровано 158 випадків.
Лайм-бореліоз регулярно реєструється в усіх районах області. І це не випадково, адже Сумська область є ендемічною за цією хворобою, на території області в різні роки було встановлено 276 населених пунктів з постійною циркуляцію збудника в довкіллі (серед кліщів). Найбільша кількість хворих реєструється у Сумському районі. Цьогоріч тут зафіксовано 111 випадків, тоді як за аналогічний період минулого року — 106. Серед дітей до 17 років зареєстровано 7 випадків, тоді як торік їх було 9. Понад 80% хворих на хворобу Лайма мають середньотяжкий або тяжкий перебіг, що потребує госпіталізації та тривалого лікування.
Отже, епідемічна ситуація в області залишається відносно стабільною. Водночас кількість випадків залишається досить високою, що свідчить про активну циркуляцію збудника в природних осередках та збереження ризику укусів кліщів.
Насправді ризик укусу кліща існує у кожної людини, яка перебуває на природі. Однак найчастіше з кліщами контактують люди, які багато часу проводять на відкритому повітрі. Це працівники лісового та сільського господарства, лісники, мисливці, рибалки, військовослужбовці, садівники, дачники, туристи, а також усі, хто відпочиває в парках, лісах або на природі.
Окрему увагу слід приділяти дітям, адже вони часто граються в траві та не завжди можуть помітити кліща або повідомити дорослим про укус.
Найбільший ризик становлять території з високою травою, чагарниками та листяною підстилкою: ліси, лісосмуги, узлісся, парки, сквери, зони відпочинку, береги водойм, дачні ділянки й пасовища. Водночас важливо пам’ятати, що кліщів можна зустріти не лише в лісі. Вони нерідко трапляються у міських парках, дворах, на газонах і навіть на присадибних ділянках.
Саме тому після кожного перебування на природі або в зелених зонах необхідно уважно оглядати себе, дітей і домашніх тварин, адже своєчасно виявлений і видалений кліщ значно знижує ризик зараження.
Окремо треба наголосити про роль домашніх тварин у передачі Лайм-бореліозу. Домашні тварини, особливо собаки та коти, часто бувають на вулиці, у парках, лісосмугах, на луках або дачних ділянках, де можуть підчепити кліщів. Самі тварини не передають хворобу Лайма людям. Заразитися від собаки чи кота через дотик, слину або шерсть неможливо.
Однак домашні тварини можуть принести кліща до будинку. Кліщ може певний час залишатися у шерсті, а потім переповзти на людину або прикріпитися до неї під час догляду за твариною.
Щоб зменшити ризик, ветеринарні лікарі рекомендують регулярно використовувати для домашніх улюбленців засоби захисту від кліщів: спеціальні краплі, нашийники або таблетки. Після кожної прогулянки тварину слід уважно оглядати, особливо голову, шию, вуха, пахвові ділянки, пах і простір між пальцями.
Під час видалення кліща з тварини бажано користуватися рукавичками або пінцетом і після цього ретельно вимити руки. Роздавлювати кліща пальцями не можна.
Перші прояви хвороби Лайма можуть з’явитися через 1–45 днів, частіше — через 7–12 днів після присмоктування кліща. Клінічні прояви бореліозів залежать від виду збудника, яким був заражений кліщ
У випадку, якщо хвороба була викликана Borrelia burgdorferi , найхарактернішим раннім симптомом є мігруюча еритема — почервоніння навколо місця укусу, яке поступово збільшується в розмірах. Зазвичай воно не свербить і майже не болить. У багатьох випадках пляма набуває вигляду кільця зі світлішим центром. Крім почервоніння, у людини можуть виникати симптоми, схожі на застуду або грип: підвищення температури тіла, озноб, головний біль, сильна втома, біль у м’язах і суглобах, збільшення лімфатичних вузлів.
На території Сумської області також зафіксована циркуляція Borrelia miyamotoi. Симптоми, викликані B. miyamotoi, проявляються рецидивною гарячкою, втомою, головним болем, ознобом, міалгією, артралгією, нудотою. Епізоди лихоманки можуть тривати від 2 до 5 днів із середнім інтервалом між епізодами 9 днів. Кількість епізодів залежить від своєчасності початку лікування. На відміну від Лайм-бореліозу, що викликається Borrelia burgdorferi пацієнти з бореліозом, спричиненим B. miyamotoi, зазвичай не мають специфічних уражень шкіри. Якщо вчасно не звернутися до лікаря і не розпочати лікування, інфекція може поширитися по організму та уражати різні органи й системи. Через кілька тижнів або місяців можуть виникнути ураження нервової системи: сильний головний біль, запалення мозкових оболонок, оніміння або біль по ходу нервів, слабкість м’язів обличчя, коли людина не може повністю заплющити око або посміхнутися з одного боку. B. miyamotoi може викликати повільно-прогресуюче ураження центральної нервової системи. Польські науковці описали випадок розвитку ретробульбарного невриту зорового нерва та демієлінізуючих змін головного мозку у пацієнта з підтвердженим зараженням B. miyamotoi, у Швеції було діагностовано менінгіт після інфікування B. miyamotoi у хворої, яка не мала імунологічних розладів.
При обох видах бореліозу можливе ураження серця. У деяких пацієнтів виникають порушення серцевого ритму, перебої в роботі серця, запаморочення, непритомність, задишка або біль у грудній клітці.
Одним із найчастіших пізніх ускладнень є Лайм-артрит. Він проявляється болем, набряком і обмеженням рухів у великих суглобах, найчастіше колінних. Такі симптоми можуть періодично повторюватися протягом місяців або навіть років без належного лікування.
У частини людей за відсутності лікування можуть тривалий час зберігатися підвищена втомлюваність, зниження працездатності, труднощі з концентрацією уваги та пам’яттю.
При одночасному інфікуванні хворого B. miyamotoi і B. burgdorferi відмічається більш важке протікання хвороби Лайма. У таких пацієнтів частіше виявляють виражені прояви інтоксикаційного синдрому, лімфаденопатію, припухлість і біль у суглобах, свербіж шкіри, у тому числі поза місцями укусів кліщів.
Водночас важливо знати: хвороба Лайма добре піддається лікуванню антибіотиками, особливо якщо її виявити на ранній стадії. Тому після укусу кліща необхідно уважно стежити за своїм самопочуттям протягом місяця, а при появі почервоніння шкіри, підвищення температури або інших незвичних симптомів одразу звернутися до сімейного лікаря. Самолікування або очікування, що симптоми минуть самостійно, може призвести до розвитку серйозних ускладнень.
Лікування хвороби Лайма залежить від стадії захворювання та уражених органів, але першим лікарем, до якого слід звернутися, є сімейний лікар або терапевт (для дітей — педіатр).
За потреби пацієнта можуть направити до інших спеціалістів:
Основним методом лікування є антибіотикотерапія, яку призначає лікар. Самолікування або самостійний прийом антибіотиків не рекомендується, оскільки вибір препарату, його дози та тривалості лікування залежать від стадії захворювання, клінічних проявів і віку пацієнта.
Якщо після укусу кліща з’явилося кільцеподібне почервоніння шкіри, підвищилася температура або виникли інші симптоми, характерні для хвороби Лайма, необхідно якомога швидше звернутися до сімейного лікаря. Ранній початок лікування значно знижує ризик розвитку ускладнень і сприяє повному одужанню.
Основний спосіб запобігти хворобі Лайма — не допустити присмоктування кліща або якнайшвидше його видалити.
Особливу небезпеку становлять німфи кліщів — це молода стадія розвитку кліща. Вони дуже дрібні, лише 1–2 міліметри завдовжки, тому їх легко не помітити на шкірі. Саме через це німфи можуть залишатися присмоктаними тривалий час і непомітно передавати збудника хвороби Лайма. Тому після кожного перебування на природі необхідно ретельно оглядати все тіло, а не лише відкриті ділянки шкіри.
Для захисту від укусів кліщів рекомендуємо дотримуватися простих правил:
Треба пам’ятати, що більшість випадків хвороби Лайма успішно лікуються за умови раннього виявлення. Саме тому уважний огляд після відпочинку на природі та своєчасне звернення до лікаря є найефективнішим способом запобігти розвитку захворювання.
